НАЙВАЖЧІ МОВИ СВІТУ

За таємничим збігом обставин іноземці в Україні називають найважчою мовою саме українську. Проте у нас є інші дані.

Мова басків, або еускара, як називають її самі носії, не належить до жодної з відомих сімей мов. Іншими словами, у підручнику чи словнику ви не знайдете навіть приблизно знайомих слів. Найефективніший спосіб вивчити еускара – оселитися на узбережжі Біскайської затоки, між іспанським містом Більбао та французьким Байонна, де цією мовою говорять 700 тисяч басків. Серед іншого ви дізнаєтеся, що «ніж» – це «камінь, що ріже», а «стеля» дослівно означає «дах печери». ‎Завдяки древнім поняттям та ізольованості мови радисти-шифрувальники успішно використовували еускара в армії США під час Другої світової війни.

Думка зашифровувати повідомлення виникла ще під час Першої світової війни, коли пліч-о-пліч з простими американськими хлопцями в армії служили індійці. Розвинувши цю ідею, у 1940-х роках радисти в США передавали повідомлення не тільки еускара, але і мовою навахо. Знавців складної лінгвістичної системи вистачало, але письмових документів, в тому числі словників, не було, тому доводилося вигадувати нові слова: літак назвали «не-ахс-я» («сова»), а підводний човен – «беш-ло» (залізна риба). Самі себе шифрувальники називали «тими, хто розмовляє з вітром», а Гітлеру дали прізвисько «божевільна біла людина». 

Японська мова складна вже тому, що письмо відрізняється від вимови, отже, ви не навчитеся говорити, читаючи, і навпаки. І це не кажучи про складність ієрогліфів самих по собі. Недарма з 12 років, протягом яких у Японії триває шкільна освіта, більше половини часу відведено на вивчення рідної мову та математики: для того, щоб прочитати та зрозуміти газетну замітку, потрібно досконало володіти майже 3 тисячами ієрогліфів. Жодні мнемонічні прийоми тут не допоможуть, лише старе добре зубріння.
Ситуація з китайською мовою ще гірша: крім того, що ви уявлення не маєте, як читається те чи інше слово, позначене окремим символом, воно ще й може бути вимовлене з одним з чотирьох смислових тонів, що обов’язково вплине на зміст. Наприклад, звук «і» в четвертому тоні має 84 значення, серед них – доволі незручні для плутання «одяг», «гикавка» та «вошивий». Для того, щоб передати склад «і» на письмі, існує 92 ієрогліфи, а всього їх у 40-томному словнику китайської мови – майже 50 тисяч. Найскладнішим з сучасних символів єнан: ієрогліф складається з 36 рисок та означає «закладений ніс».
Якщо українська має 5 дієслівних форм, то у мові індіанського народу чіппева, або оджибве, їх трохи більше – 6 тисяч. Вичерпний аргумент, щоб закінчити лінгвістичну суперечку. Але незважаючи на складність мови, ми знаємо як мінімум два слова з арсеналу чіппева – «вігвам» і «тотем».
Мова ескімосів занесена до «Книги рекордів Гіннеса» як одна з найскладніших через те, що у ній 63 форми теперішнього часу. І хоча офіційно не існує однієї-єдиної ескімоської мови, діалекти на території Аляски, Гренландії, Чукотки та Арктики мають спільні риси, наприклад, величезну кількість іменникових закінчень. А ще ескімоси мислять поетичними категоріями. Взяти хоча б слово «інтернет» (ikiaqqivik), яке в буквальному перекладі означає «подорож крізь шари».
В абхазькій мові всього три голосних – «а», «и» та «аа». Щоб отримати знайомі нам «е», «у», «о» та «і» доведеться поєднувати те, що є в наявності, з приголосними (їх, до речі, лише в літературній мові 58). Теорія ймовірностей підказує, що найчастіше абхази використовують першу літеру алфавіту. Частково це пояснює їхнє бажання починати всі слова з літери «а», але насправді цей префікс просто виконує функцію артикля – як the або a/an в англійській мові.
Ще одна складна мова належить індійцям туюка з басейну Амазонки. Одне слово тут може означати цілу фразу, а до дієслів за правилами ви маєте додавати спеціальне закінчення, щоб пояснити, звідки вам відомо те, про що ви говорите. Тобто мало повідомити, що високо в горах літав орел – вам доведеться переконати слухачів додатковим «я знаю, бо я сам бачив».
Фінська мова лякає 15 відмінками. А ще, як і личить північному народові, тут суворо поводяться з дієсловами – їх просто відмінюють, як іменники. Відчай приходить, коли учні знайомляться з чергуванням приголосних та різноманітними суфіксами. Але якщо ви досі хочете вивчати фінську, є приємні новини. По-перше, слова пишуться так само, як і чуються, тобто вам не доведеться використовувати десять літер, щоб передати один звук, як це буває у Франції. По-друге, наголос завжди падає на перший склад (це ріднить фінську мову з естонською). По-третє, у Фінляндії не використовують категорію роду та майбутній час – їх просто не існує, і це не може не радувати борців з сексизмом та песимістів.
Угорська мова. Ті, хто колись вивчав її, поблажливо плескають по плечу студентів-«фінів»: 15 відмінків – це ніщо проти 35 форм іменника. А глибока горлова вимова приголосних може навести жах на непідготовлених людей. Скажімо, щоб ласкаво попросити перехожого повторити сказане, доведеться видати наступні звуки: «Тешшееік, мегішмєєітелні».