Мовне портфоліо

Соціокультурна компетентність — це сукупність культурно-країнознавчих, соціолінгвістичних знань, навичок і вмінь та здатність використовувати їх у міжкультурній комунікації. Ефективним засобом формування соціокультурної компетентності учня може бути створення ним власного мовного портфоліо.

Портфоліо (від англ. portfolio - портфель, папка) - це папка документів з навчального предмета як компонента навчальної діяльності учнів, який ведеться учнями при педагогічному супроводі вчителя.

«Портфель» є найбагатшим джерелом інформації про зростання і розвиток дитини, а в початкових класах цінний ще й тому, що дає уявлення про сам процес навчання дитини. Портфоліо не тільки є сучасною ефективною формою оцінювання, але й допомагає вирішувати такі важливі педагогічні завдання:

• підтримувати і стимулювати навчальну мотивацію школярів;
• заохочувати їх активність і самостійність, розширювати можливості навчання та самонавчання;
• розвивати навички рефлексивної та оціночної (самооцінюючої) діяльності учнів;
• формувати вміння вчитися - ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність [3].
•  мовне портфоліо як інструмент самооцінки досягнень учнів у процесі оволодіння іноземною і рівня володіння цією мовою (Self-Assessment Language Portfolio);
• мовне портфоліо як інструмент автономного вивчення іноземної мови (Language Learning Portfolio). Цей вид портфоліо може також варіюватися залежно від мети і спрямованості: мовне портфоліо з читання (Reading Portfolio), мовне портфоліо з аудіювання (Listening Portfolio), мовне портфоліо з говоріння (Speaking Portfolio), мовне портфоліо з письма (Writing Portfolio), мовне портфоліо із взаємопов’язаного розвитку видів іншомовної мовленнєвої діяльності (Integrated Skills Portfolio);
• мовне портфоліо як інструмент демонстрації навчального продукту – результату оволодіння іноземноюмовою (Administrative Language Portfolio);
• мовне портфоліо як інструмент зворотного зв’язку в навчальному процесі з іноземної мови (Show Case, Feedback Language Portfolio);
• багатоцільове мовне портфоліо, що відображає різні цілі в галузі оволодіння іноземноюмовою(Comprehensive Language Portfolio).

Європейське мовне портфоліо (European Language Portfolio) було розроблене й апробоване Відділом мовної політики при Раді Європи в Страсбурзі в  1998-2000 р. р. Саму ідею було реалізовано в Німеччині, Франції та Швейцарії, після чого вона пройшла успішне випробування в 15 країнах - членах Ради Європи. В Україні Європейське мовне портфоліо було презентовано в  2003 році. Це документ,  точніше, пакет документів, у якому кожен, хто опановує мову, може зібрати й у систематизованому вигляді представити свої досягнення.

Дуже важливою в роботі над портфоліо є взаємодія між учнем і вчителем. У процесі спільної діяльності визначаються цілі навчальної роботи школяра й виробляються критерії її оцінювання. Щоб допомогти учневі адекватно оцінити свої знання, можливості, у нього має бути сформована шкала цінностей, з якою він зміг би звіряти свої власні досягнення в різних сферах освітньої діяльності. Формуванню необхідних навичок і рефлексії ефективно допоможе вітчизняний варіант мовного портфоліо, в основу якого покладено документи Ради Європи, зокрема концепцію Європейського Мовного Портфоліо – ЄМП (European Language Portfolio – ELP) і «Загальноєвропейські компетенції володіння іноземною мовою: вивчення, викладання, оцінка» (Common European Framework of Reference: Learning, Teaching, Assessment – CEFR).

За визначенням З. Никитенко, мовний портфель (мовне портфоліо МП)– це «пакет документів, який дозволяє учневі самостійно фіксувати й оцінювати свої досягнення та досвід в оволодінні іноземною мовою незалежно від методів і засобів навчання, що використовуються» [8, с. 9].

Н. Коряковцева запропонуваласвоєтрактування: «пакет робочих матеріалів, які представляють той або інший результат навчальної діяльності учня в оволодінні іноземною мовою, що дає можливість школяреві й учителеві самостійно або спільно проаналізувати та оцінити обсяг роботи і спектр досягнень учня в галузі вивчення мови і культури, динаміку оволодіння ним мовою в різних аспектах» [6, с. 104].

Мовне портфоліо допомагає учням у процесі вивчення іноземної мови самостійно визначити мету й завдання навчання, вибрати шляхи та стратегії навчання, передбачити та досягти запланованих результатів, сприяє розвитку мотивації й автономії учня в оволодінні мовою. Це допоміжний засіб, що базується на загальноєвропейському підході до вивчення іноземних мов, сприяючи поширенню комунікативного підходу при викладанні іноземної   мови [4].

«Мовне портфоліо» школяра є самостійним документом, утім, може входити до загального «Портфоліо учня», де зібрано різні портфоліо: «Портфоліо з математики», «Портфоліо з біології», «Портфоліо з іноземної мови» тощо. Варіант ЄМП, що використовується в українській школі, насамперед орієнтовано на самооцінку комунікативних умінь школярів у процесі вивчення іноземної мови.

Наразі існує чимало типів портфоліо, описаних у методичній літературі. Зокрема, відповідно до мети і змісту роботи дослідники І. Калмикова, Т. Новикова, Л. Черепанова [5; 9;12] відокремлюють такі типи мовного портфоліо:

• «папка досягнень», що відображає освітні успіхи учня в оволодінні шкільним предметом, у навчальній діяльності в цілому;

• проблемно-дослідницьке мовне портфоліо, яке є набором матеріалів, пов’язаних із підготовкою і написанням учнями рефератів, доповідей, наукових робіт тощо. Ці матеріали систематизовано за рубриками (план роботи над рефератом, цитати, афоризми, результати дослідження тощо);

• тематичне мовне портфоліо, що створюється в процесі вивчення великого розділу, курсу, теми. Головне в цьому портфоліо – самооцінка учня у вигляді розмірковування, аргументації, обґрунтування.

М. Остренко акцентує увагу також на важливості рефлексивного портфоліо, яке включає матеріали з оцінки й самооцінки досягнень цілей, особливостей ходу та якості результатів навчальної роботи школяра, і портфоліо для розвитку навичок вищого мислення, до складу якого входять матеріали, що відображають процес навчання учня на рівні «аналізу – синтезу – оцінювання». Що стосується учнівського портфоліо залежно від мети, то автор виділяє два види портфоліо: портфоліо-власність (збирається для себе) і портфоліо-звіт (готується для вчителя) [10].

У сучасній практиці викладання іноземних мов ефективно використовуються різні види мовного портфоліо залежно від його цільової спрямованості:

У мовне портфоліо типу Administrative включаються, як правило, зразки кращих самостійних робіт учня, виконані ним протягом певного періоду. За допомогою такого портфоліо школяр може продемонструвати свої досягнення у використанні мови, яку вивчає, під час інтерв’ю при прийомі на роботу, при вступі до навчального закладу або в інших цілях. У цьому випадку мовне портфоліо виконує соціальну функцію інформування про успіхи і досвід учня у сфері міжкультурного спілкування.

Мовне портфоліо типу Feedback містить матеріали навчальних завдань, що фіксують ступінь сформованості певних умінь із різних видів іншомовного спілкування, і здатність учнів реалізовувати ці вміння при виконанні завдань різних типів. Функція цього типу мовного портфоліо – здійснювати зворотний зв’язок за результатом виконання певних навчальних завдань і на основі оцінки результату проводити необхідну корекцію самостійної навчальної діяльності щодо оволодіння іноземною мовою.

Мовне портфоліо типу Show Case виконує певну репрезентативну функцію – накопичувати і представляти зразки мовленнєвих робіт, досвіду іншомовного спілкування, використання мови, що вивчається, у різних ситуаціях, а також самостійні, у тому числі творчі роботи школяра. Учень відбирає свої роботи до цього мовного портфоліо на основі власної оцінки успішності та якості своєї мовленнєвої творчості.

Незважаючи на те, що в країнах Європи існує безліч версій мовного портфоліо, кожна з них повинна мати три компоненти і базуватися на шести рівнях і п’яти навичках, прописаних у Загальноєвропейських компетенціях. Європейське Мовне Портфоліо – це своєрідні уніфіковані вимоги до оцінки рівня мовного розвитку і водночас особистий документ учня, з яким він працює декілька років. У посібнику «Європейське Мовне Портфоліо» Д. Літла і Р. Перклової йдеться про три компоненти ЄМП[7]:

1. Мовний паспорт (Мови,  які  я знаю): дає уявлення про рівні володіння різними мовами в певний період часу. У паспорті учень коротко відображає свою комунікативну і некомунікативну компетенції. Йдеться про всі нерідні мови, які він вивчає, екзамени і результати, міжкультурні контакти. Паспорт включає також інформацію про самооцінку, оцінку викладача і оцінку, одержану в освітніх закладах. Розділ «Мовний паспорт» виконує соціальну функцію: формує інтерес до інших мов і культур.

2. Мовна біографія (Мої успіхи): допомагає школяреві визначити цілі навчання, сприяє розвиткові багатомовності і відповідних компетенцій. У мовній біографії містяться дескриптори, тобто параметри, за якими уточнюється й оцінюється (як школярем, так і вчителем) рівень володіння учнем іноземною мовою. Учень визначає свій рівень володіння іноземною відповідно до таблиці самооцінки. У листах самооцінки школяр позначає ті комунікативні вміння, якими він, на його думку, уже оволодів, і ті, якими має оволодіти. Учитель допомагає учневі побачити свої досягнення і недоліки та намітити шляхи подолання останніх. Розділ «Мовна біографія» реалізує педагогічну функцію: формує самостійну оцінку учнями своїх успіхів у вивченні іноземних мов як засобу міжкультурного спілкування.

3. Досьє (Моя скарбничка): надає учневі можливість відбирати матеріали, що ілюструють його досягнення або набутий досвід, зафіксований у мовній біографії або паспорті. Досьє виконує інформаційну функцію: демонстрація школярами своїх досягнень у вигляді конкретного продукту. У цій частині портфоліо школяр може зберігати зразки своїх робіт з мови (мов), які він вивчив або вивчає. Це можуть бути роботи, виконані ним самостійно на уроці (контрольні роботи, тести, твори тощо), удома, на позакласних заняттях (проекти, реферати, доповіді, дипломи, сертифікати, свідоцтва тощо), які підтверджують успіхи учня у вивченні іноземної мови. Відбір може проводитися протягом одного року або однієї чверті, протягом двох років навчання у старшій школі. Кожна робота також має супроводжуватися коротким коментарем школяра про те, що йому в цій роботі вдалося, а що – ні; чи згоден він з оцінкою вчителя і які висновки може зробити з результатів цієї роботи. Головне в цій діяльності – самооцінка учня у вигляді розмірковування, аргументації, обґрунтування.

Ми з учнями теж ведемо власні мовні портфоліо.Важливість  його  для  учнів  важко  переоцінити: портфоліо  чітко  відображає  прогнозовані  результати;  містить приклади  робіт,  матеріали,  що  оцінюють  роботу  його  виконавця різними учасниками навчально-виховного процесу. Виходячи  із  цього,  можна  зазначити,  що  мовне  портфоліо є особистісно  зорієнтованою  формою  роботи,  яка  адресується  учневі,  розроблена  для нього,  спрямована  на  виявлення  та  розвиток  творчих здібностей кожної дитини.